100 Мбіт/с: це багато чи мало для домашнього інтернету

Сто мегабіт на секунду вже давно стали негласною точкою відліку для домашнього інтернету: ця цифра трапляється майже у кожного провайдера, а ті, хто шукає домашній інтернет Дніпро, перевіряють саме її, адже цього запасу вистачає на перегляд відео, роботу та звичайне побутове навантаження однієї-двох людей. Відчуття нестачі виникає не через саму цифру, а через кількість пристроїв, які одночасно тягнуть канал, та характер їхнього навантаження. Окрема плутанина виникає через одиниці вимірювання: провайдер продає мегабіти, а браузер під час завантаження показує мегабайти, і ці числа відрізняються у вісім разів.

Скільки мегабіт ховається в мегабайті

Провайдери вказують швидкість у мегабітах на секунду, а операційна система під час завантаження файлу рахує мегабайти. Один байт дорівнює восьми бітам, тому швидкість 100 Мбіт/с на практиці дає близько 12,5 МБ/с реального завантаження. Фільм у Full HD вагою 4 гігабайти на такій швидкості завантажиться приблизно за п’ять з половиною хвилин, а фотографія на 20 мегабайтів відкриється менш ніж за дві секунди. Різниця між мегабітом і мегабайтом пояснює більшість скарг на «обман» з боку оператора: цифра в договорі та цифра у вікні завантаження просто вимірюються в різних одиницях, а не занижені навмисно.

На що вистачає такої швидкості

Для повсякденних сценаріїв запасу більш ніж достатньо. Netflix офіційно вказує 1,5 Мбіт/с як мінімальний поріг для стабільного з’єднання, 3 Мбіт/с для картинки стандартної якості, 5 Мбіт/с для HD і 25 Мбіт/с для потоку у форматі Ultra HD. За швидкості 100 Мбіт/с одночасно вміщується кілька таких потоків із помітним запасом.

• Відеодзвінки в робочих сервісах вимагають від 3 до 5 Мбіт/с на одного учасника.
• Більшості багатокористувацьких ігор достатньо 1–2 Мбіт/с, оскільки вирішальну роль там відіграє пінг, а не ширина каналу.
• Завантаження оновлень і клієнтів ігор вагою в десятки гігабайтів проходить без довгого очікування завдяки тій самій швидкості у 12,5 МБ/с.

Для однієї людини або пари така швидкість закриває практично будь-яке побутове завдання без відчутних компромісів.

Коли 100 Мбіт/с починає відчуватися як мало

Канал ділиться між усіма активними пристроями в мережі, тому сумарне навантаження важливіше за заявлену швидкість. Уявімо родину з чотирьох осіб у годину пік: один дивиться фільм у 4K і забирає близько 25 Мбіт/с, другий грає в мультиплеєр і тримає стабільні 5 Мбіт/с, третій веде відеодзвінок із камерою на 5 Мбіт/с, а четвертий паралельно завантажує оновлення гри вагою 40 гігабайтів, забираючи решту резерву каналу. Загалом навантаження наближається до межі каналу, і швидкість кожного окремого потоку помітно просідає. Схожа картина складається під час використання хмарного сховища для резервних копій або при частій роботі з відеомонтажем, де файли вимірюються сотнями гігабайтів, а не одиницями.

Як зрозуміти, що швидкості достатньо саме вам

Орієнтир простий: чим більше людей і пристроїв одночасно навантажують мережу, тим ближче сумарна потреба підбирається до порогу в 100 Мбіт/с. Для однієї-двох людей без паралельного стрімінгу та важкого завантаження цієї швидкості вистачає із запасом. Для родини з трьох-чотирьох активних користувачів варто або закладати вищу швидкість із запасом, або заздалегідь рахувати, скільки мегабіт іде на кожен одночасний сценарій. Окремо варто враховувати спосіб підключення: через кабель пристрій отримує швидкість, близьку до заявленої, а через Wi-Fi реальна цифра нерідко знижується на 20–30% через відстань до роутера, стіни та завантаженість ефіру. Роутер із підтримкою діапазону 5 ГГц і сучасних стандартів передачі помітно скорочує ці втрати та дозволяє отримати від підключення те, за що дійсно заплачено. Розташування точки доступу теж відіграє роль: бетонні перекриття та велика відстань з’їдають сигнал сильніше, ніж гіпсокартонна перегородка, тому та сама швидкість у сусідніх квартирах може відчуватися по-різному.